Відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені, зокрема, Законом № 1774 до деяких законодавчих актів України, які посилили відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю. Відповідно до змін, внесених до ст. 17 Закону № 280 органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. А з питань здійснення делегованих їм повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення — перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (зміни до ст. 18 Закону № 280). А відповідно до змін, внесених до ст. 34 зазначеного Закону, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, тепер вправі навіть накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Таким чином, санкції за порушення трудового законодавства — не жартівливі, «охочих» контролювати додержання трудового законодавства, зокрема виплату заробітної плати не менше встановленого рівня мінімальної заробітної плати, збільшилося, адже 60 % податку з доходів фізичних осіб, які будуть сплачені за працюючого, потраплять до місцевого бюджету. Тому місцевий бюджет сьогодні зацікавлений, щоб заробітна плата працівникам була не менше рівня мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. А роботодавець, звичайно, зацікавлений не «попасти» на штрафи за порушення трудового законодавства. Враховуючи, що тільки КЗпП містить більше сотні трудових гарантій та пільг працівникам, і за їх порушення законодавець передбачив немалі штрафи. Отже, щоб роботодавець не відчував себе як на пороховій бочці, прокладемо «дорожню карту» по «мінному полю» трудових гарантій та пільг, дотримання яких законодавець вимагає від роботодавця. Основні види порушень трудового законодавства, за які контролюючі органи можуть накласти санкції на юридичних осіб відповідно до ст. 265 КЗпП та на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності згідно з КУпАП наведемо у таблицях:

Порушення щодо оформлення трудових відносин (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

Законодавцем встановлено також відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами № 2232, № 1975, № 3543.

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть зазначену відповідальність відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП у вигляді штрафу — у десятикратному розмірі МЗП (32000 грн.),посадові особипідприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, — у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) згідно з ч. 7 ст. 41 КУпАП.

Звертаємо увагу, що в ст. 265 КЗпП не визначено строки давності для притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства. Відповідно до ч. 3 цієї статті штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ. Таким чином, на ці штрафи не поширюються вимоги щодо їх стягнення, встановлені ст. 270 ГКУ: застосування штрафів протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення. Отже, посадові особи, уповноважені на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, мають право прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП, незалежно від дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення. Що стосується самого порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, то на сьогодні діє Порядок № 509, який визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів посадовими особами Держпраці. Але, як уже зазначалося, 1 січня 2017 року набув чинності Закон № 1774, яким було делеговано ОМС повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення. Згідно з проектом постанови, державний контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюватимуть інспектори праці шляхом проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Інспекторами праці згідно із зазначеними проектами документів є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Повідомлення про оприлюднення зазначеного проекту постанови КМУ розміщено на сайті Державної служби України з питань праці 13.01.2017 р.: http://dsp.gov.ua. Нагадаємо, що за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці передбачена також кримінальна відповідальність.

Джерело: https://buhgalter.com.uacles/perevirki-ta-vidpovidalnist/novi-vidi-ta-rozmiri-shtrafiv-za-trud/